Лекція 4                             

Тема: Класифікація і формування садово-паркових ландшафтів.

                                                      План

1. Поняття про ландшафт.

2. Типи садово-паркових ландшафтів.

3. Форми використання рослинного матеріалу при плануванні садово-паркових обєктів.

4. Загальні архітектурно-художні принципи побудови паркових композицій.

1. Поняття про ландшафт-це розділ ландшафтної архітектури, що займається організацією просторового розміщення зелених на саджень та їх художньо-декоративною композицією.

Він має свою особливу специфіку, тому що будівельним матеріалом є рослини, які протягом свого існування змінюють свою форму, забарвлення і творчий процес складається з управління біологічними процесами. Специфіка створення садово-паркового мистецтва полягає не тільки в екологічному відношенні рослинних угрупувань протягом тривалого часу, іноді протягом століть.

2. Типи садово-паркових ландшафтів:

Процес створення та формування міського заселення впливає на перетворення природний компонентів ландшафту.

Співіснує три типових форми ландшафту:

Природний ландшафт-який протягом деякого часу зберігається і використовується;

Перетворений та змінений природний ландшафт-не виникає сам пособі, а утворюється під впливом діяльності людини.

Штучний ландшафт - повністю перетворений в найбільш засвоєних районах міста.

3. Форми використання рослинного матеріалу при плануванні садово-паркових обєктів:

масиви, куртини, гаї, солітери, алеї, боскети, живоплоти, бордюри, фігурна стрижка, перголи, вертикальне озеленення.

Масиви-це значні за площею зелені насадження мішаного складу.

Куртини-створення мішаних насаджень з місцевих порід. Оптимальна кількість дерев 12-50 штук.

Гаї-менші за розмірами ніж масиви, характеризуються чистим складом деревних порід (дуб, липа, клен, береза та ін.)

Солітери(поодинокі дерева чи кущі)-високо декоративні за архітектонікою(побудовою стовбура і гілок),формою крони характером цвітіння, кольором та орнаментом листя; насадження що розміщують, окремо на передньому плані, в зручному для оглядання відкритому місці. У регулярних композиціях солітери оформляють початкові ділянки алей і майданчиків, місця входів, фасади будівель.

Алеї-влаштовують для оформлення регулярної частини обєктів, де ряди дерев спрямовують рух до різних паркових елементів або до архітектурного обєкту. Формують алеї вздовж доріг у вигляді двобічних порядових насаджень черрез рівні інтервали .За своїм призначенням у парку алеї бувають головні (шириною 6-30 м) і другорядні оглядові, кільцеві, для прогулянок, підїзні (шириною 2.5-6м).

Алеї бувають двох типів : відкриті та закриті.

- відкриті - алеї не утворюють суцільного зеленого покриву, для них відбирають деревянисті рослини із стрімко витягнутими вгору гілками і без розлогих крон (тополя біла і пірамідальна, пірамідальні форми дуба, робінії псевдоакації та інші.)

- закриті – але формують із деревних видів сильного росту із розлогими кронами, які утворюють над дорогами суцільні зелені склепіння завширшки до 10м. Закриті алеї бувають ажурні та затінкові.

Боскети – це невеликі площі геометричної форми, огородженні по периметру високими (1.5-2м.)зеленими стінами із щільно посаджених дерев одного виду, які піддаються систематичному формувальному підстриганню (граб, вяз, клен польовий, бук, модрина, липа, плоскогілочник східний, ялина звичайна, ялівець віргінський).Висота зеленої стіни становить1,5-2м.і більше.

Живоплоти – є різновидом лінійних насаджень являють собою густі одно-, дво-та багаторядні лінійні насадження кущів або дерев, що застосовуються для огороджування окремих ділянок, майданчиків та вулиць.

Живоплоти бувають стриженими або такими, що вільно ростуть. Стриженим живоплотам можна надати різну форму поперечного перерізу – прямокутну, трапецієподібну, трикутну, напівовальну).

За висотою живоплоти поділяються на:

-        низькі (до 1 м);

-        середні (1-1,5 м);

-        високі (понад 1.5 м).

Бордюри – низькі живі загорожі ,заввишки до 0.5м. Їх використовують для обрамлення доріжок,і розмежування партерних частин парку. Для влаштування бордюру використовують такі низькорослі кущі (барбарис Тунберга, магонію падуболисту, самшит, смородину альпійську, розмарин лікарський).

Фігурна стрижка – це надання кроні дерев і чагарників контуру птаха, тварини, кола, та іншого.

Є два типи фігурної стрижки:

Перший тип – застосовують по відношенню до вічнозелених чагарників з густим листям, здатністю витримувати регулярну стрижку – це самшит,тис,лавр.

Другий тип – застосовують по відношенню до ліан.Таким чином стрижуть плющ в районах з теплим кліматом різну форму можна надати фікусу карликовому.

Пергола – від латинської альтанка, вертикальні стовпи з перекладинами на них для підтримки пагонів.

Вертикальне озеленення – це озеленення стін будинків, балконів за допомогою витких рослин (ліан). Для цього застосовують виноград амурський хміль, іпомею, виткі троянди, жимолость та інші).

4.Загальні архітектурно – художні принципи побудови паркових композицій.

Екологічний – заснований на основі умов середовища й існування рослин. Поєднання характеру насаджень і середовища гарантує гарний розвиток рослин і сприяє створенню композицій гармонуючим з природнім ландшафтом.

   Фітоценотичний – лежить на основі підбору рослинних груп, максимально приближених до звичайних природних умов. Взаємовідношення між рослинами будуть сприяти їх росту і розвитку.

   Систематичний – розглядає приналежність рослин певного роду на окремих ділянка. Цей принцип використовується при створенні експозицій в дендраріях.

    Художньо-декоративний – базується на виявленні зовнішніх ознак рослин. В залежності від ролі рослини в композиції вимоги до декоративних властивостей будуть різні. Для створення гарних композицій використовують рослинні елементи ( крона, колір квітів, кора, листя, плоди).Основу насаджень повинні створювати довговічні дерева, а менш довговічні – повинні бути у якості сукупних порід.