Лекція 7

Тема: Вирощування садивного матеріалу.

                                                     План

1.Організація території декоративного розсадника.

2.Агротехніка вирощування декоративного садивного матеріалу на відкритих полях розсадника.

3.Вирощування садивного матеріалу в закритому грунті із закритою кореневою системою.

1.Розсадником називають підприємство або спеціалізовану його частину, призначену для вирощуванню садивного матеріалу деревних та чагарникових порід, який в подальшому використовують для рісорозведення і штучного лісовідновлення озеленення міст, населених пунктів і створення захисних лісових насаджень.

За профілем основної діяльності розсадники поділяють на лісові, лісомеліоративні, декоративні та плодові.У декоративних і плодових розсадниках вирощують головним чином великомірний садивний матеріал – саджанці для робіт по озелененні та створенню садів.Головні складові частини розсадника – продуктивна і допоміжна.Продуктивна частина призначена для вирощування садивного матеріалу усіх видів. Допоміжна частина призначена для обслуговування продуктивної частини. Організація території розсадника передбачає оптимальне розміщення продуктивних і допоміжних частин розсадника.

2.Сіянці деревних та чагарникових порід у лісових розсадниках вирощують як у відкритому у посівному відділенні, так і закритому теплицях оранжереях грунті. Головним завданням вирощування сіянців є одержання високоякісного садивного матеріалу, який повинен мати певні розміри, гармонійно розвинені частини і оптимальне для кожної породи відношення маси кореневої до маси наземної частини.

Агротехніка вирощування чіянців у відкритому грунтіпередбачає проведення таких робіт:

1.Основний та передпосівний обробіток грунту.

2. Висів насіння дерев і чагарників.

3.Догляд за посівами до появи сходів

4.Догляд за сіянцями.

5.Іевентаризація сіянців.

6.Викопування та зберігання садивного матеріалу.

У розсадниках найчастіше застосовують осінні та весняні строки насіння. При осінніх посівах насіння висівають на більшу глибину, ніж навесні. Велике за розмірами насіння загортають на більшу глибину, ніж дрібне. Практична глибина загортання насіння в 3-4 рази більша від середнього розміру насінин.

Догляд за посівами після появи сходів (догляд за сіянцями) включає притінення (побілку) сходів, прополювання бурянів і прополювання бурянів і розпушування грунту, проріджування сходів, підрізання коренів, зрошення посівів і боротьбу з грибковими хворобами та шкідниками сіянців.

3.Важливими факторами прискорення росту і збільшення виходу стандартних сіянців є температура, вологість грунту і повітря.

Використання закритого грунту для вирощування садивного матеріалу дозволяє значно скоротити період розвитку і росту сіянців за рахунок більш ранніх строків висіву насіння. У закритому грунті підвищується схожість насіння ,збільшується вихід стандартного садивного матеріалу, і скорочується строк його вирощування. Для вирощування сіянців використовують стаціонарні або пересувні (переносні розбірні) теплиці з поліетиленовим або скляним покриттям. Існують зимові теплиці (використовуються цілий рік) , і літні (використовують навесні, влітку, восени);з опаленням і без нього; з штучним природним або комбінованим мікрокліматом. Найзручніші великі площею 500-1500метрів квадратних. Природним або комбінованим мікрокліматом.

Розмноження зеленими (літніми) напівздеревянілими живцями широко використовують у декоративному садівництві при вирощуванні туй, троянд, ялин, самшиту, ялівців, жасмину, смородини, бузку, калини. Для розмноження рослин використовують живці пагонів поточного року, які закінчили свій приріст, і не встигли здеревяніти. Зелені живці більшості порід нарізають завдовжки  5-7см,з одним (бузок) або двома (троянда) міжвузлями. Верхній зріз живця роблять над листовим черешком, нижній – під черешком  або нижче його на 1см, де найкраще утворюються корені. У рослини із супротивним розміщенням листків нижній зріз роблять прямим, а із спіралевидним під кутом 30-45 градусів навпроти бруньки.

Зелені живці перед висаджуванням обробляють стимуляторами росту. Переважно використовують водні розчини стимуляторів.