Тема 9. Тематика та символіка квіткових композицій (2 год.)

Мета: ознайомлення та визначення символіки квітів, їх кольорова гама.

Тип заняття: лекція.

Ключові слова: символіка квітів, символи, кольорова гама.

Список використаної літератури:

1. Бухольц К. Флористичний дизайн / К. Бухольц. – Харків «Фенікс», 2002.

2. Белецька Л.Б. Флористика / Л.Б. Белецька, К.А. Боброва. – Москва, 2003.

3. Табунщиков Н.П. Мистецтво квіткової композиції / Н.П. Табунщиков. – К., Реклама, 1988.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності:

Що каже свіжих квітів жмутик?

Про що їх мова непроста ?

Верба — одвертість,

айстра — смуток,

Лілея біла — чистота.

Конвалія — любов таємна,

Мак — юний цвіт, що не згаса.

Лавр — завжди успіх, слава певна,

А мальва — холодність, краса.

Дзвіночок польовий — то вдячність,

То любов свята.

Нарцис — то горда необачність,

Волошка — ніжність, простота,

Саранка-лілія — сміливість,

Півонія — життя сто літ,

Фіалочки — сором'язливість,

Любов минуща — первоцвіт.

Ми любим квіти дарувати,

Й коли настане слушний час —

Все те, що хочемо сказати,

Букетик висловить за нас.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

План

1.    Символіка квітів.

2.    Кольорова символіка.

ІV. Узагальнення та систематизація.

1.    Історія виникнення флористики.

2.    Які сучасні стилі та напрямки ви знаєте?

3.    Характеристика та призначення флористики.

V. Підведення підсумків.

VІ. Домашнє завдання.

Підготувати гербарій для створення композиції пресованої флористики.

Самостійна робота.

Історичні відомості мистецтва флористики в Україні. Символіка квітів і рослин у різних країнах.

Питання для самоконтролю:

1.    Що таке колір?

2.    Які символи мають рослини?

3.    Які бувають кольори і як вони впливають на людину?

І. Білий бузок (без) – скромність, молоде родинне життя.

Братки польові, або Іван та Мар’я – брат і сестра, які, не знаючи про свою рідність, побралися і за цей тяжкий гріх до них не приходить смерть; є символом застереження кохання по крові.

Буркун-зілля – символ вірності; має чарівну силу з’єднувати розлучене подружжя.

Виноград – символ життєвої ниви, радості і краси новоствореної сім’ї, в якій чоловік - сіяч, а жінка ростить і плекає дерево роду.

Волошки – символ хлоп’ячої краси і доброти, дівочої  скромності та ніжності.

Дивосил – корінь дев’яти сил, зміцнює та повертає здоров’я. Від відьомських зазіхань, проти чарів та вроків у вінок вплітають полин, любисток та часник. Останній охороняє людину від усякого лиха та напастей, особливо ж від гадюк. Його вплітають також у коси молодої перед вінчанням.

Іриси – спокій та живучість.

Калина, малина, шипшина – три сестри, які не вміють "ні мити, ні прясти", але вміють "сікти-рубати, ріки пропускати". Їх використовують у замовляннях, бо їхня колючість ототожнюється з уколом як формою магічного контакту, коли з’являється  кров.

То є дорога випробування, долання перешкод, після чого приходять чудесне зачаття та магічний сон як подоба вічності.

Конвалія – лікує недуги серця.

Котики, польові квіти, – символ родючості, зростання та плодоношення, а отже, й урожаю.

Лілея – символ дівочих чарів, чистоти та цноти. В ній закладено магічний символ жіночості, бо вона сама є суттю енергії води. Давня назва квітки - крин, що має спільний корінь зі словом «криниця».

Лобода – символ нужди та вбогості: "Зроби хату з лободи, до чужої не веди", "ото ласа їда – з часником лобода".

Любисток – символ любові, злагоди; привертає любов дівчини або жінки. "Купати в любистку – будуть дівчата любити", – так  говорить прислів’я.

Любка – символ краси та юнацької снаги.

Материнка – символ материнської любові та здоров’я дітей.

М’ята вважається оберегом дитини та її здоров’я.

Нарцис – оберігає дівчину від "напасті".

Нечуй-вітер – чари для відвернення зазіхань іншої дівчини. Папороть, як і розмай-зілля, привертає та причаровує хлопця. Петрушка, як і полин, на Русалчин Великдень оберігає від мавок і русалок.

Півонії – розквіт дівочої краси та зрілості.

Полин означає  гіркоту  життя,  будучи  оберегом від відьом і дідьків.

Рожа-троянда – квітка, що нагадує собою сонце, квітка богині кохання Лелі. Вона найперша серед квітів і є символом доброзичливості, достатку, роїння бджіл.

Роман-зілля лісове пробуджує кохання у хлопців, а ромен-зілля – у дівчат.

Рута – символізує тугу та гірке життя. В замовляннях від кровотечі займає проміжне місце між м’ятою-рутою і ружею.

Сокирки – польове  зілля  – стали символом  охорони  полів та нив.

Фіалки – радість, однак лілові фіалки передають невтішну тугу за померлим.

Хміль – символ родючості, молодого буяння та любові. Він є і символом хоробрості та відваги, гнучкості та розуму. Коли молода йде під вінець, мати обсипає її хмелем.

Червоні маки означають красу і молодість та  їх скороминучість. Вінок з червоних квітів – символ дівочої чистоти та краси. З квітучим маком порівнюють юнака-молодця. Незрілий мак дурманить голову, тому і став натяком на глупоту: «Їж, дурню, бо це з маком». Мак має чарівну силу, яка захищає від усякого зла.

Червона рожа – дівоча краса та чистота. "Цар-квітка" асоціюється з кров’ю і є символом Тільця-тура, а отже, й неба. Рожею, або ружею, називають троянду, шипшину, мальву, іноді - руту. Її  зелень – це радість, колючки – печаль, квіти – слава. Рожею, як і волошки та чорнобривцями, дівчата заквітчують свої голови, вплітаючи її у вінок. Ці прекрасні квіти використовують у весільних обрядах. Вінок з троянд символізує здоров’я: як в’януть квіти, так гине людина.

Чорнобривці – юнача краса.

ІІ. Кольорова символіка.

Археологічні знахідки, що підтверджують використання людиною кольорів, відносяться ще до бронзового століття.

Згодом, символіка кольорів придбала релігійне значення. Найбільш поширеними квітами стали біла лілія – символ чистоти і невинності, що вважалася квіткою діви Марії, ірис – знак страждання і біль; червоно-помаранчеві лілії символізували кров Христа, аквілегія (водозбір) – Святий Дух. Букети з цих кольорів можна побачити на картинах Сімоне Мартіні, Гуго ван дер Гуса, Рогіра ван дер Вейдена та ін. Жінки на сільських святах прикріплювали до корсажу невеликі букетики, головним чином із запашних трав – м'яти та рути, кропу, лаванди, базиліка, чебрецю. В Індії, Індонезії, Бірмі до наших днів зберігся звичай прикрашати гірляндами квітів почесних гостей. В Америці іспанців вражали прекрасні сади правителя ацтеків, розкішне квіткове оздоблення храмів. Особливе місце в історії культури займає найдавніше унікальне мистецтво аранжування квітів у Японії – ікебана. В Європі так само, як і на інших континентах, існували свої традиції використання кольорів для прикраси свят.

Лише у другій чверті XIX століття з'явився звичай дарувати букети. Ось тоді й почалося захоплення "мовою" кольорів. Стали виходити книги і керівництва, присвячені символіці кольорів, виникла так звана "ботанічна граматика", суть якої полягала в  наступній трактовці квітів: бутон троянди – "молода дівчина", геліотроп – "люблю тебе більше всього на світі", резеда – "добрі якості душі краще краси" і т. д. Про те, красивий букет чи ні, думали мало.

"Ботанічна граматика" дуже скоро вийшла з моди. Символічне значення зберегла лише забарвлення кольорів: білий колір – невинність, чистота почуттів (може бути, тому нареченій дарують білі квіти?), жовтий - розлука або зрада і т. д. Така квіткова символіка, втім, абсолютно довільна.

У азіатських народів ті ж кольори викликають зовсім інші асоціації. Наприклад, білий колір на Сході здавна вважався кольором жалоби, скорботи. Те ж і з кількістю кольорів. Забобонні люди здавна у всьому надавали перевагу непарним числам, за винятком "чортової дюжини". У наш час дні мало хто згадує про ці умовності. Люди милуються квіткою, полюбляють її запах. І якщо ви даруєте людині букет, отже, хочете зробити їй приємне. Ось єдина мова, якою зараз говорять всі квіти, незалежно від їх кількості та забарвлення. А вже який саме букет вибрати, як його скласти і подати – справа смаку та вміння.

Люди бачать навколишній світ кольоровим. По-різному забарвлене повітря, туман, дерева, будівлі та ін., і ніщо так не тішить око, чим розмаїття кольорових гам.

Що ж таке колір, яка його символіка, які бувають кольори і як вони впливають на людину?

Символіка кольору заснована на полярності двох груп кольорів: теплого (червоного, жовтого, помаранчевого, білого), пов'язаного з активними процесами, і холодного (блакитного, синього, фіолетового, чорного). Зелений колір розглядається як що входить до обох груп кольорів.

Колірна символіка використовується в богослужінні, алхімії, літературі, мистецтві.

 Великий  німецький  поет  і  мислитель  І.-В.  Гете  створив працю «Учіння про колір». Вона стала одним з джерел практичної кольоропсихології. Він зобразив коло по вершинам рівностороннього трикутника, на яких знаходяться основні кольори: жовтий, синій, червоний.

Білий – колір світла, символ чистоти і досконалості, універсальний символ невинності душі. Крім того, він – знак Місяця.

Білий – колір одягу Діви Марії, ангелів і священників для свят Благовіщення, Різдва і Пасхи як символ духовних і світлоносних принципів. Також це колір для шлюбних церемоній – в  одних  країнах і для похоронних ритуалів – в інших. В тих, хто любить білий колір, сильно розвинені уява, віра, релігійність. Вони віддають перевагу спокійному життю і мирному існуванню. Ці люди мрійливі, в думках вони завжди прагнуть до Небес. Дуже часто ці люди наділені даром передбачення. Їх серця чисті, думки гідні, наміри чесні. Вони не завидющі, володіють сильною волею, але у вчинках дуже обережні і  обачні.

Достоїнства білого кольору – неквапливість і вірність. Недоліки – нерішучість і  байдужість.

Чорний – символічний аналог білому кольору і абсолюту. Часто служить символом мороку, хаосу і смерті. Чорний – це символ безодні, весь неосяжний, незрозумілий і лякаючий. Він символізує собою нещастя, печаль, горе, траур, тугу. Але в той же час, в цього кольору велике число прибічників. Люди, що віддають перевагу йому, завжди готові до боротьби. Відчуття їх завжди несамовиті і всепоглинаючі. На Сході чорний колір – колір стабільності, старанності.

Це колір елегантності, його люблять незвичайні люди, схильні до містики і самопізнання. Чорному кольору віддають перевагу натури неординарні, самодостатні. Їм не страшні жодні небезпеки, вони честолюбні і наполегливі, діють рішуче і не оглядаючись на думку тих, хто їх оточують. Проте не завжди здатні правильно оцінити ситуацію, і тому часто терплять поразки і страждають.

В останні два століття європейці називають сполучення чорного та білого дипломатичним. І дійсно, офіційні прийоми на вищому рівні, концерти класичної музики зобов’язують чоловіків вдягати  чорний  фрак, брюки та туфлі. А сорочка та рукавички мають бути білими, як сніг.

Бірюзовий – символізує собою Місячне світло. Колір морської хвилі – улюблений колір романтиків і мрійників, він розвиває в людині інтуїцію, підсилює природні таланти і здібності. Не дозволяє тому, хто його носить, розслабитися, заставляє людину весь час іти до досконалості.

Люди, чий улюблений колір – колір морської хвилі, повинні контролювати свої емоції і позбавлятися від хворобливої недовірливості і нерішучості.

Червоний – втілює собою вогонь і дарує своєму володареві енергію та рішучість. Яскраво-червоний колір легко носять лідери, він допомагає їм володарювати і налаштовує на справедливість.  Його  не слід носити м'яким і слабовільним людям, оскільки цей колір домінуватиме над ними і диктуватиме свої умови.

Пурпуровий – це символ влади. У пурпуровому кольорі поєднується містика фіолетового і агресія червоного. Пурпуровий колір - це ніжність і жорсткість, страх і сила. Люди, що віддають перевагу цьому кольору горді і володіють непохитною волею, залізним характером і глибоким розумом. Вони прагнуть до влади. Пурпуровий колір символізує безконечний пошук правди, це жадання знань і занурення в таємницю, в самопізнання. У цьому кольорі злилися кров і вода, схід і захід.

Рожевий - це символ весни, юності і ніжності. Любителі рожевих тонів перебувають в світі марень, казок і очікуванні чудес. За вдачею це дуже м'які і добрі люди, які доживають до глибокої старості. Люди, що віддають перевагу рожевому кольору, мріють про чисте кохання і піднесені стосунки. Віддають перевагу активності та діяльності над спокоєм та домашнім затишком. Володіють деякою інфантильністю, прагнуть втекти від проблем і не готові до серйозних справ. На цих людей не варто покладатися, вони обов'язково підведуть, оскільки схильні переоцінювати свої сили. Їм слідує навчитися відповідати за свої слова і вчинки, а також контролювати свої бажання.

Рожевий колір символізує собою відкритий погляд на світ, безтурботність і чисту свідомість.

Гранатовий – гранатовий колір – це символ безперервного руху і упевненої сили, робить людину рішучою і сміливою, допомагає  витримати  найважчі випробування.

Це колір Плутона, несе в собі потужний заряд пристрасті і нищівної енергії. Тому це символ пристрасного кохання. Люди, що віддають перевагу цьому кольору, горді, злопам'ятні, працелюбні, активні у всьому, люблять рух, імпульсивні.

Коричневий – цей колір символізує собою спокій і усебічність. Аматори коричневого люблять тишу і самоту. Відмінні риси - строгість і ощадливість. Люблять володарювати, відчувати твердий грунт ногами. З величезною наполегливістю досягають своєї  мети.

Бурий – це символ працьовитості, старанності і зосередженості.

Бурий колір належить Сатурну і несе в собі смуток і замкнутість, але в той же час виражає серйозний погляд на життя.

Люди, що віддають перевагу цьому кольору, повинні прагнути до кращого, не замикатися в собі, вчитися долати труднощі. Це важкий колір, і не рекомендується носити його постійно. Головна перевага - підсилює роботу мозку. Головний недолік - приводить до розумової або фізичної втоми.

Блакитний – цей колір символізує нескінченність і інтуїцію. Люди, що віддають перевагу блакитному, схильні до містики і люблять мріяти. Це колір мандрівників, прагнучих до знань і релігії. Не дивлячись на ці якості, серед них багато військових.

Аматори темно-блакитного легко просуваються до життєвого успіху і багатства. Люблять і цінують життя, з них виходять прекрасні батьки.

Аматори світло-блакитного відрізняються мрійливістю  і романтизмом. Віддають перевагу відпочинку на воді, вона їх заспокоює. Люблять співпрацю, мають багато друзів і знайомих. Ці люди зазвичай дуже прив'язані до матері, віддані їй і люблять її безмежно.

Головні переваги цього кольору – інтуїція, ясність, дружелюбність. Недоліки – безтурботність, легковажність, невміння зосередитися. Тим, хто любить цей колір, слід навчитися не розкидатися своїми думками, відчуттями і ідеями, стримувати свої емоції і не давати нездійсненних обіцянок.

Зелений – цей колір приносить душевне заспокоєння і розкріпачує відчуття і думки. Він символізує природу, симпатію і оптимізм.

Ті, хто віддає перевагу темно-зеленій гаммі, уперті і наполегливі. Це колір фінансистів і банкірів. Люди, що люблять цей колір, солідні і удачливі у справах і кар’єрі.  Інколи  бувають  занадто наполегливі,  чим пригнічують інших. Їм можна порадити бути м'якшим і враховувати думки інших людей.

Світло-зелений колір дарує своєму володареві м'якість, упевненість у власних силах, спокій, мудрість і надії. Вони - справжні цінителі прекрасного  і чудові партнери. На відміну від «темно-зелених» вони розкуті і товариські.

Зелений колір можуть носити практично всі, оскільки він дозволяє людині заспокоїтися і відпочити від усіх турбот .

Лимонний – це колір планети Сатурн, символізує деяку інертність і пасивність.

Люди, які віддають перевагу цьому кольору, по своїй натурі естети, їх прагнення до краси і світла заставляє їх відриватися від реальності і прагнути до мрії, і якщо вона виявляється нездійсненною, то їх чекає сильне розчарування. Головні недоліки лимонного кольору – несамостійність і безпорадність. Його переваги - витонченість і краса. Людям, що віддають перевагу цьому кольору, слід виробляти в собі твердість.

Жовтий – символ Сонця. Він дарує тепло, життя та енергію. Люди, що віддають перевагу цьому кольору – творчі натурі, що сильні духом і люблять владу. Уміють не лише працювати, але і повноцінно  відпочивати.

Жовтий, який нагадує вогонь у сонці – І.-В. Гете відніс до теплих, активних кольорів з великою світлосилою. Він писав: - «Жовтий – переший серед кольорів».

У Англії були розроблені рекомендації по застосуванню квітучих рослин у інтер’єрі. Згідно з рекомендаціями при депресії, в’ялості, схудненні, слід ставити в приміщенні оранжево-жовті календули, чорнобривці та ін.

Німецький маляр кінця XIX, початку XX століття Франц Марк назвав жовтий колір «заспокоюючим, що надає утіху».

Сучасні німецькі фахівці з прикладної кольоропсихології Г. Фрілінг та К. Ауер стверджують, що жовтий колір світлий як сонячний, констатуючий, променистий, створює веселий радісний настрій; активний, як червоний залишається у пам’яті набагато глибше інших кольорів. Чітко виділяється на фоні всіх темних тонів. Автори відносять його до стимулюючих, які створюють душевний настрій. Легкість, променистість жовтого кольору добре ілюструє той факт, що у кольоровій гамі йому належить нота «соль».

Жовті квіти використовують для прикрашення столів, як такі що підвищують  апетит.

Жовті квіти висвітлюють темні куточки саду, утворюють ілюзію сонячного дня.

Сьогодні жовті квіти в усьому світі використовують у композиціях будь-якого призначення – від весілля до похорону.

Золотий – символ Сонця і Божественних принципів, земної і небесної величі. У єгиптян пов'язаний з богом сонця Ра. У Індії золотий колір символізує істину. У Китаї золота квітка символізує прояснення. Античні греки бачили в золотому кольорі знак розуму і безсмертя.

У міфології, фольклорі золотий колір – колір премудрості, чарівних здібностей, а також колір Сходу.

Золоте яблуко - яблуко розбрату і символ могутньої руйнівної сили, яка може з'явитися через красу.

У казках про золотого півника і про золоту рибку О.С. Пушкіна обігрує чарівну унікальність цього кольору. «Блюдечко із золотою стрічкою» з російських казок - символ казкового достатку.

Золотий фазан у китайській міфології – символ космічної гармонії. У античній і середньовічній Європі він асоціювався із золотим соколом, а також зі священною птицею фенікс. Ну а словосполучення «золоте правило», «золотий перетин», «золота середина», «золоті слова», «золоті роки» – несуть в собі незаперечність істини.

У сьогоденні будемо сподіватись, що «золоті» квіти займуть достойне місце не тільки на виставках але й у повсякденні і витіснять забобони, які стосуються жовтих квітів як символу розлуки.

Помаранчевий – вважається, що цей колір символізує собою юність, веселість і легкість, його планета – Меркурій. У цьому кольорі виражено яскраве прагнення до всього нового, він заперечує минуле і налаштований на майбутнє.

Проте цей колір за своєю природою подвійний: з одного боку, він дає відчуття радості і свободи, але, з іншої – заставляє людину турбуватися і нервувати.

Помаранчевий колір дозволяє тим,  хто  носить  одяг помаранчевого кольору, стати більш розкутими і товариськими, приносить жвавість в повсякденне життя. Але він – лише для дуже упевнених в собі людей.

Рудий – він символізує мудрість, зріле сприйняття людиною довколишньої дійсності і широту поглядів. Цей колір пов'язаний з Сонцем. Він заставляє людей активно рухатися, весь час щось міняти в своєму житті, дає їм упевненість в своїх силах. У любителів рудого  кольору  зазвичай буває прекрасне здоров'я, вони оптимісти і люблять життя у всіх її проявах. Цей колір заряджає їх непохитною енергією, вселяє світ і спокій в душу.

Синій – це символ спокійної радості, багатої духовності, цей колір люблять романтики і філософи, театрали і дослідники. Цей колір увібрав в себе всі самі кращі якості Юпітера – це і духовність, і гармонія, і ніжність, і чесність, і спокій. Люди, для яких синій колір є найулюбленішим, тверезо дивляться на життя, у всьому знаходити позитивні сторони. Синій колір приносить людям упевненість в своїх силах, наповнює їх життєлюбністю і оптимізмом, гальмує їх амбіції і позбавляє від тривог.

Індиго - символізує собою гармонію людини і природи. Люди, що віддають перевагу цьому кольору, прагнуть до ідеалу, але уміють насолоджуватися малим, радіти навколишньому світу. Вони за вдачею оптимісти. Індиго заспокоює їх і дозволяє розслабитися. Недолік цього кольору в тому, що він усипляє в людині всі його тривоги і сумніви.

Фіолетовий – колір - символ таємничості, глибини і чуттєвості. Найсуперечливіший колір, належить планеті Нептун. Фіолетовий колір завжди вважався магічним, оскільки він впливає на психіку людини, пригнічуючи її і налаштовуючи на чаклунство.

Любителі фіолетового незвичайні, незалежні і часто дивують тих, кого оточують. Люблять спілкування і постійно прагнуть до нього. Природа наділила їх високим інтелектом, який вигідно виділяє їх серед інших людей. Уміють відчувати настрій тих, кого оточують.

Цей колір люблять містики і творчі натури, а також маленькі діти, оскільки для них він пов'язаний з чарівними казками. «Фіолетові» люблять ризикувати і не бояться небезпек. Слабка сторона аматорів фіолетового - погане здоров'я. Їм потрібно берегти себе, уникати фізичних навантажень, дотримуватися рослинної дієти і займатися гімнастикою.

Сталевий – символізує скромність і замкнутість, але в той же час і гнучкість, вірність, самовідданість. Це колір Меркурія, його можна назвати нейтральним. Він одночасно як би і позбавлений кольору, і містить в собі зачатки всіх кольорів. Сталевий колір – це грань між чорним і білим, компроміс між ніччю і днем.

Люди, що віддають перевагу цьому кольору, практичні, до всього відносяться з раціональних позицій, акуратні. Проте цинічні, сковані, не уміють розслаблятися.

Сірий – Символ логіки і порядку. Люди, що віддають перевагу темно-сірому кольору, обожнюють порядок, здатні легко вирішувати найважчі проблеми. Своєю пристрастю до логіки інколи дуже сильно дратують тих, кого оточують, але в складній ситуації люди найчастіше звертаються за допомогою саме до них. Любителі світло-сірого кольору відкриті, інтелігентні і комунікабельні. Не люблять труднощів і прагнуть не ускладнювати собі життя. Часто бувають розсіяними і вразливими.